НАКЛЕЙКА, и, ж. 1. тільки наклейка. Дія за знач. наклеїти, наклеювати.

2. Ярлик, етикетка і т. ін., наклеєні на що-небудь - В руках плащ та старий чемодан з наклейками іноземних готелів (Корн., Чому посміх, зорі, 1958, 90); Кирило Гнатович поставив на стіл пляшку горілки, а Іван Костьович - червоного вина з красивою наклейкою (Сенч., Опов., 1959, 36).