Тлумачний словник української мови
ДИВАН, а, ч. Рід великих м'яких меблів для сидіння і лежання. Вони сиділи на м'якому дивані коло невеличкого столика (Мирний, III, 1954, 274); Ігнатьєв, інженер і винахідник, лежав на довгому, оббитому волохатою рубчастою матерією дивані обличчям вниз (Собко, Справа.., 1959, 41).