ГРУНТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. 1. Спиратися на щось у своїх думках, рішеннях, діях і т. ін.; мати щось за основу. Вона [дружба] грунтується на високих засадах інтернаціоналізму (Рильський, III, 1956, 46); Соціалістична праця створює нові форми суспільного зв'язку між людьми, які грунтуються на товариськості і взаємному співробітництві (Ком. Укр., 6, 1966, 5).

2. Пас. до грунтувати 2.