ГАВЕНЯ, яти, с. Пташа гави (у 1 знач.). [Старшина:] Колись у коней разом бігали, гавенят укупі дерли (Кроп., II, 1958, 263); * У порівн. А хвилі зелені набігали, хлюпались об ноги босі й чорні, як у гавеняти... (Головко, I, 1957, 200).