ЇХНІЙ, я, є, займ. присв. Належний їм. По їхніх очах неначе було знать, що вони все знають (Н.-Лев., II, 1956, 98); Усі вони, наче живі, вставали поволі в моїй уяві - хазяїн, хазяйка і їхні діти (Коцюб., II, 1955, 244); Кімната наповнювалась публікою. Здебільшого їхні обличчя були з слідами сажі (Панч, Синів.., 1959, 5).