ІДІОТ, а, ч. 1. Людина, хвора на ідіотизм (у 1 знач.). Якщо щитовидна залоза недорозвинена, то.. розумовий розвиток таких дітей також недостатній, і вони часто стають ідіотами (Шк. гігієна, 1954, 99); Ідіоти - зовсім не життєздатні істоти і, як правило, гинуть в перші роки життя (Наука.., 9, 1962, 53).

2. лайл. Дурень, недоумкувата людина. [Милевський:] Чого ви такий понурий? [Орест:] Чорт приніс язикатого Острожина,- ідіот! (Л. Укр., II, 1951, 15); [Слідчий:] Замовчи! Ідіот! Божевільний мерзотник! (Лев., Драми.., 1967, 9).