ШТИРИ, штирох, числ. кільк., діал. Чотири. Єсть у мене хлопців штири (Чуб., V, 1874, 303); - От до мене вбіг Микита: - Вовче, справа знаменита! Штири Барани ось тут (Фр., XII, 1953, 8); «От і купив, от тобі й нива!-думав Роман..-І це я ..ловив гави, коли таке, що не вміє штирох докупи скласти - ціпов'яз з зубів видер мені ниву!..» (Коцюб., 1,1955, 106).