ШОКОВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до шокувати. Перепрошу вався з-за порога Євецький, явно шокований неприпустимим поспіхом свого підлеглого (Шовк., Людина.., 1962, 314).

2. у знач. Прикм. Який відчуває ніяковість, збентеження, сором через чийсь негідний вчинок, поведінку кого-небудь.