Тлумачний словник української мови
ШАХІВНИЦЯ, і, ж. Дерев'яна або картонна квадратна (перев. складана) дошка чи коробка з 64 світлими й темними квадратами, на якій грають у шахи. Обрин-ський сягнув за шахівницею, що десь на столі між книжками лежала, і почав укладати фігури (Коб., III, 1956, 36); Рахівник почав розставляти фігури на шахівниці (Головко, І, 1957, 396); Погодняк вдавав, що зайнятий обдумуванням нового ходу на шахівниці (Галан, Гори.., 1956, 158).