ЧОРНОГУЗ, а, ч. Те саме, що лелека. - А он чорногуз який ходить! .. От якби рушниця оце! (Тесл., З книги життя, 1949, 112); У небі над селом кружляли з клекотом чорногузи (Томч., Жменяки, 1964, 154); Біля крайньої хати, на старій вербі, чорніло величезне, мов решето, гніздо чорногузів (Цюпа, Краяни, 1971, 76); *У порівн. Він наче бачить - громадять сіно. Пан походжає, як чорногуз. Нагнувся, ткнув в покіс носом. - Добре сінце, прошу пана? - Як золото чисте... (Коцюб., II, 1955, 63).