ЦІКАВИТИ, влю, виш; мн. цікавлять; недок., перех. Привертати чию-небудь увагу, викликати інтерес, захоплення. Люди наче забули свою щоденну роботу. Рух у селі був незвичайний. Своє поле цікавило мало (Коцюб., II, 1955, 69); Мене почала цікавити ця оригінальна бесіда (Досв., Вибр., 1959, 32); Пасажира найбільше цікавила водокачка, він навіть обійшов її кругом і тільки після цього пішов у станцію (Панч, Синів.., 1959, 4); Хому дуже цікавило і навіть непокоїло, як це в країні, де нема жодного моря, раптом править усім - адмірал (Гончар, III, 1959, 200); Далеко більше, ніж міфологічні сюжети, його [К. П. Брюллова] цікавила радісна яскрава природа, краса людини (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 77); //Те саме, що приваблювати 1. [Адмірал:] Що ж, коли цікавить кого така перспектива, я дозволю йому підняти пари (Корн., І, 1955, 38); Капіталіста цікавить лише додаткова вартість, яка міститься в товарі і реалізується при продажу його (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 321).