УЧЕНИЦЯ, і, ж. Жін. до учень. Учення мов добре йде, деякі учениці, що поступили разом зо мною, одстали од мене (Л. Укр., V, 1956, 134); Настя й Василь рядом, - коло їх гурт учнів і учениць (Вас., III, 1960, 311); Похмурий Стьопа Шемшура міг пишатися своєю колишньою ученицею (Донч., VI, 1957, 160).