УЖИТИ1 див. уживати.


УЖИТИ2 (ВЖИТИ), уживу, уживеш, док., розм. Зуміти, змогти зжитися з ким- або де-небудь. - Тим і втікає молода жінка від свекрухи до матері, поки обвикне в чоловіка. - Ні одна без утеків не вживе (Барв., Опов.., 1902, 319); Не вжив у Михайла старий через Палажку, що й до його сувора була (Тесл., Вибр., 1950, 95); - З землі не вилазимо. Так уже до неї позвикали, що тепер, чого доброго, коли й додому повернешся, то в хаті не вживеш (Гончар, III, 1959, 214).