ТУПУВАТИЙ, а, е. Дещо тупий. Листки [тирличу] лінійно-ланцетні, тупуваті, багатожилкові (Лікар. рослини.., 1958, 55); Ніколи не образить [Віталій] товариша, навіть якщо той і тупуватий (Гончар, Тронка, 1963, 87); Тупуватий ніж.