ТРИПОВЕРХОВИЙ, а, е. 1. Який має три поверхи, висотою в три поверхи. Хлопець попростував до невеликого триповерхового будинку (Зар., Світло, 1961, 12); Незабаром батько з сином зупинилися перед триповерховою кам'яницею з ганком (Добр., Ол. солдатики, 1961, 7).

2. Розташований у три ряди один над одним; потрійний. Я побачив рівні ряди триповерхових стелажів, а на них щось акуратно загорнене в мішковину (Кол., На фронті.., 1959, 99); По обох боках коридори тягнулися триповерхові дерев'яні нари, розділені вузькими проходами (Хижняк, Тамара, 1959, 174).