Тлумачний словник української мови
ТЕРАПЕВТ, а, ч. Лікар, фахівець із внутрішніх хвороб; спеціаліст у галузі терапії. Лікар-терапевт Бублик за двадцять п'ять років своєї чесної роботи прийняв дев'яносто тисяч хворих (Укр. літ., 1957, 144); Тут [у заводському пункті охорони здоров'я] приймають лікарі всіх спеціальностей: невропатолог, гінеколог, окуліст, фтизіатр, терапевт (Веч. Київ, 4.IV 1958, 3).