ТЕЛІПАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. 1. Колихатися, хилитатися, метлятися (про висячі, гнучкі й т. ін. предмети). На йому був.. мундир.. Мідні гудзики блищали на сонці, а на грудях теліпалось дві медалі (Н.-Лев., І, 1956, 75); При боці в нього теліпався в піхві тяжкий бойовий меч (Фр., VI, 1951, 45); Всі вони послухали одну її, маленьку, майже непомітну Яринку Коваль, у якої.. дві косички ще дитячі теліпаються (Кучер, Прощай.., 1957, 227); // Вільно звисаючи, погойдуватися від руху (про одяг). Тією стежкою йшов.. не так старий, як знесилений дід.. Чорна тенетка, де-не-де полатана, де-не-де у розпірках, теліпалася, ніде не прилягаючи до схудлого тіла (Л. Янов., І, 1959, 301); // розм. Хитатися, коливатися. Майже ніколи не тверезий Василь сидів на фірі й, як дзвін, теліпався на всі сторони (Коб., II, 1956, 9).

@ Язик поза вухами (вушима) теліпається див. вухо.

2. розм. Іти кудись повільно або довго, з труднощами. - Піти б до Петра та до Якима, - подумав він. - Так же не близький світ: треба аж на Побиванку теліпатись... (Мирний, І, 1949, 347); - Ступай вищою дорогою. Там менше собак і ближче. Нема чого селом теліпатися, щоб кожне тебе бачило (Мик., II, 1957, 119); // Іти повільно за кимсь.