Тлумачний словник української мови
ТЕЛЕЦЬ1, льця, ч., заст. Теля, молодий бичок. Чабани, Веніамінові внучата, Тельця отрокам принесли, Щоб їм дозволено співати У сінях царських (Шевч., II, 1963, 406).
@ Золотий телець, книжн. - золото, гроші; влада золота, грошей.
ТЕЛЕЦЬ2, льця, ч. Одне з дванадцяти сузір'їв зодіаку.