СТОМЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко СТОМЛЯТИ, яю, яєш, недок., СТОМИТИ, стомлю, стомиш; мн. стомлять; док., перех. і без додатка. Доводити до втоми; натомлювати. Яскраве електричне світло стомлювало очі (Трубл., Шхуна.., 1940, 160); Вечорами довгими осінніми, як вже стомить мене робота, - заберу обойко [синів] до себе та почну.. навчати (Вовчок, І, 1955, 274); Три дні й чотири ночі безперервного бою з офіцерством і гайдамаками стомили робітників (Довж., І, 1958, 59); // Викликати нудьгу, нехіть і т. ін. своєю одноманітністю, довготривалістю. [Василина:] Два місяці на курорті? [Ага:] Два місяці. Це так стомлює (Корн., II, 1955, 245); Довга божа служба стомила дівчаток (Донч., III, 1956, 27).