СИБІРЯКА, и, ч. і ж., лайл. Лиходій, харцизяка, вража душа. - Я тобі цього не прощу. Я тобі виведу лінію, сибіряка проклятий! (Тют., Вир, 1964, 93); Мати було почнуть: - Уже, сибіряко, хата тобі чимсь тхне?! Уже на вулицю! (Вишня, І, 1956, 11).