СЕСТРИН, а, е. Прикм. до сестра 1; належний сестрі. Її погляд задержався на сестринім лиці (Коб., І, 1956, 106); Напнула сестрину Марія хустку велику картату (Головко, II, 1957, 150); Аксель замріяно слухала сестрину балаканину (Досв., Вибр., 1959, 234).