СЕРЦЕВИЙ, а, е. Прикм. до серце 1. Наприкінці першого року життя [дитини] у зв'язку з розвитком серцевого м'яза ударний об'єм серця зростає більше, ніж у 4 рази (Шк. гігієна, 1954, 79); Небажані реакції, що виникають під час операції, виявляються в порушенні серцевої діяльності, розладі дихання (Наука.., 7, 1958, 27); // Пов'язаний з хворобою серця. У матері стався такий серцевий приступ, що її насилу врятували (Коз., Листи.., 1967, 267); // Признач. для лікування хвороб серця. Знову вдаються [лікарі] до серцевих ліків. Він немов повертається до життя (Сміл., Сад, 1952, 307); Випила [Оксана Сергіївна] серцеві краплі й полежала після них (Ю. Янов., II, 1954, 71).