САРДОНІЧНИЙ, а, е. Злісно-глузливий, уїдливий (перев. про сміх, посмішку). Я розсміявся сардонічним сміхом (Коб., III, 1956, 234); Той, про кого так говорили, стояв, обіпершись об лутку, і в сардонічній усмішці кривив губи (Тют., Вир, 1964, 59); Кривуля, що сидів аж біля порога, ховаючись від сардонічного погляду Пав-лового, низько нахилив голову (Кир., Вибр., 1960, 334).