РОЗСУД, у, ч. 1. Рішення, висновок. Позачергові сесії скликаються Президією Верховної Ради Української РСР за її розсудом або на вимогу однієї третини депутатів Верховної Ради (Конст. УРСР, 1969, 11).

На свій (власний, твій і т. ін.) розсуд - згідно з своїм (власним, твоїм і т. ін.) рішенням, розумінням чого-небудь. Він тримався самовпевнено, все робив на свій розсуд і терпіти не міг ніякої критики (Минко, Вибр., 1952, 64); Наполеон хотів примусити Росію не втручатись в європейські справи, щоб міг він в Європі діяти на власний розсуд (Кочура, Зол. грамота, 1960, 60); Ляховський схилив голову, віддаючи свою пропозицію на шефів розсуд (Шовк., Людина.., 1962, 352); - Терміново треба хлопцям доручити розповсюдження [листівок]. Одну наклеїти на майдані. Одну - на твій розсуд (Ю. Янов., І, 1954, 154).

2. Розмірковування, роздум. Через усю поезію М. Старицького проходить як основний мотив ненависть до самодержавного ладу,.. і тільки в окремих віршах письменник збивається на абстрактні розсуди в дусі надкласового гуманізму і на обстоювання ліберального культурництва (Іст. укр. літ., І, 1954, 412).

3. Те саме, що розум 1, 2. Бий його, сину, бий усіх!- кричав, втративши розсуд, старий Шумейко (Шиян, Баланда, 1957, 259); Юна Іванка належала до тієї категорії людей, які і за своїм віком і за характером не дуже полюбляють поради розсуду, вони цілком в полоні серця (Чаб., Тече вода.., 1961, 119).

4. Суд. [Люцій:] Краще, якби тирани наші віддавали всі присуди свої на розсуд божий (Л. Укр., II, 1951, 417).