РЕСТОРАННИЙ, а, е. Прикм. до ресторан. Тася неуважно слухала його, всім єством прислухаючись до звуків ресторанного оркестру (Дмит., Розлука, 1957, 41); // Який проводить свій вільний час у ресторанах. Коли в кого нероби та хапуги часом виростають, ресторанні лобуряки в сорочках розцяцькованих, то його син знає, для чого живе, він недаром їсть хліб народний... (Гончар, Тронка, 1963, 68).