РАРИТЕТ, у, ч., книжн. 1. Цінна рідкісна річ. А все-таки було б дуже добре, думаю, коли б Спілка видала хоч «Хіба ревуть воли» - цю найкращу й найбільшу роботу Мирного, що стала тепер раритетом (Коцюб., III, 1956, 215).

2. Рідковживане слово. Різні лексикологи.. призбирували і вводили в практику найрізноманітніші лексичні раритети, вишукані іноді в найвіддаленіших одна від одної говірках (Пит. походж. укр. мови, 1956, 151).