ПІННИЙ, а, е. 1. Те саме, що пінистий. Пінна вода падала з каменя на камінь (Собко, Кавказ, 1946, 17); Грайте ж радості і болі - Іскри в пінному вині (Еллан, І, 1958, 59).

2. у знач. ім. пінна, ної, ж., заст. Хлібна горілка. Еней з дороги налигався І пінної так нахлестався, Трохи не виперсь з його [нього] дух (Котл., І, 1952, 89).