ПІДХОДЯЩИЙ, а, е. 1. Те саме, що підхожий 1. - Я внесу тобі псалтиря. Для свята більше підходящої книжки й не знайти (Вас., І, 1959, 65); Восени старий вирубував у березі підходящу вербину і всю зиму вона сохла на горищі (Голов., Тополя.., 1965, 52).

2. розм. Те саме, що добрий 4, 5. - Бачу, що начальника я вам дав підходящого (Шовк., Інженери, 1956, 68); [Баклажаненко:] Нічого не скажеш, ситро підходяще (Мик., І, 1957, 485).