ПІДГОДОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДГОДУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. чим і без додатка. Годувати потрошку, час від часу або додатково. - Шкода, Романе, тебе на пісному тримати. Хоч би корова скоріше отелилася. - А я рибкою буду Романа підгодовувати, - споважнівши, озивається з печі Максим (Стельмах, І, 1962, 306); [Іван:] Їсти не хочу, по дорозі заходив до Юхима, і він мене підгодував, спасибі йому (Кроп., IV, 1959, 38); Надвечір приїхали в Охтирку. Терешко розпріг у невеличкому скверику коня, щоб підгодувати його з дороги (Тют., Вир, 1964, 52); // перев. док. Підсилено або понад визначену міру годувати, сприяючи зміцненню сил, доданню ваги і т. ін. - Мені треба поїхати до Джантемира купити в нього кілька баранів, щоб підгодувати команду перед плаванням (Тулуб, В степу.., 1964, 374); Відколи він оженився - і в господарстві йому не ведеться. Спромігся на коні, підгодував - думка продати та заробити - якраз утратив (Коцюб., І, 1955, 31); // перен. Час від часу щось давати кому-небудь. Він вибирав на всіх місце для ночівлі, стежив, щоб у хлопців онучі були сухі, підгодовував куріїв тютюнцем (Перв., Невигадане життя, 1958, 247).

2. Давати їжу тому, хто її позбавлений або має недосить. Їх [хористів] підгодовували добрі люди на похоронах і весіллях (Ів., Таємниця, 1959, 155); Кожен [в'язень], хто одержував передачу, за неписаним законом підгодовував одного або й двох - залежно від передачі (Збан., Єдина, 1959, 119); Підгодовувати немовля.

3. с. г. Те саме, що підживлювати 3. Підгодуєш рослину - нагодуєш родину (Укр.. присл.., 1955, 371); - Дай нивці, то й вона тобі дасть! Ми добривами підгодуємо плантацію (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 563).