ПУБЛІЧНО. Присл. до публічний 1. Тільки серйозна праця над собою може дати право виступати публічно (Коцюб., III, 1956, 25); Щедрий на обіцянки, Мажара мав необережність публічно пообіцяти найближчим часом відкрити в радгоспі перукарню (Гончар, Тронка, 1963, 117).