ПРОКУРОР, а, ч. 1. В СРСР та інших соціалістичних країнах - службова особа, що здійснює нагляд за точним виконанням законів та підтримує державне обвинувачення в суді. До розгляду справи в судовому засіданні народний суд в кримінальних справах затверджує у підготовчому засіданні обвинувальний висновок, поданий прокурором (Рад. суд охороняє права.., 1954, 23); Радянський прокурор не має права пройти мимо будь-якого порушення закону, незалежно від того, хто вчинив це порушення (Рад. Укр., 6.І 1954, 2). Він добре розумів логіку і силу доказів прокурора, гарячково шукав відповіді, переконливої, точної, не знаходив і намагався виграти час (Собко, Справа.., 1959, 121); * У порівн. - Не розумію! - Ти, Юлю, наче прокурор (Донч., V, 1957, 338).

^ Генеральний Прокурор СРСР - службова особа, що очолює Прокуратуру СРСР. Вищий нагляд за точним виконанням законів усіма міністерствами і підвідомчими їм установами.. покладається на Генерального Прокурора СРСР, призначуваного Верховною Радою СРСР строком на сім років (Рад. суд, 1951, 22).

2. У капіталістичних країнах та дореволюційній Росії - службова особа, що провадить кримінальне переслідування, підтримує обвинувачення в суді, а в ряді випадків здійснює також адміністративний нагляд. - Ви взяли мої бумаги? - скрикнув він. - Покажіть їх прокуророві, - хай він мене винуватить по них, а не пригадує, що колись було у гімназії! (Мирний, І, 1954, 354); Сакко ім'я вічно житиме в людських думках і серцях, коли, прокуроре, і ваші кістки, і ваші кістки, панове судді, зітліють, забуті всіма (Уп., Вірші.., 1957, 134).

^ Товариш прокурора, заст. - помічник, заступник прокурора. Товариш прокурора все затискав уста та закочував очі, як жертва (Коцюб., II, 1955, 379).