Тлумачний словник української мови
ПРИЧИННІСТЬ, ності, ж. 1. Абстр. ім. до причинний1
2. філос. Необхідний зв'язок явищ матеріального світу, з яких одні (причини) зумовлюють інші (наслідки). В. І. Ленін на величезній кількості прикладів і фактів розкривав об'єктивний характер причинності в усіх галузях життя (Укр. іст. ж., 2, 1960, 24).