Тлумачний словник української мови
ПОРОЗМОВЛЯТИ, яю, яєш, док. Розмовляти якийсь час. Махну я до земляка, та просидимо вдвох з ним цей вечір, порозмовляємо щиренько, домівку згадаємо (Вас., І, 1959, 80); Тільки раз на тиждень нас пускали в садок лікарні, і ми могли трохи порозмовляти з Женею (Сміл., Сашко, 1957, 165); // Поговорити з ким-небудь. Весь час підтримуватиме [Яринка] зв'язок з табором. Коли їм не пощастить більше порозмовляти, вони обмінюватимуться знаками та зашифрованими записками (Коз., Гарячі руки, 1960, 64); * Образно. - На полі ратному місце наше. Там з ворогом мечем порозмовляю (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 212).