ПОМІЧНИЦЯ, і, ж. Жін. до помічник. Було б мені дуже мило, коли б я могла бути Вам у чому-небудь справжньою помічницею (Л, Укр., V, 1956, 81); Тридцять дві комсомолки, мої щирі подруги, надійні помічниці, - завзятий веселий бойовий колектив (Хлібороб Укр., 4, 1969, 12); Скінчивши сім класів, вона пішла на станцію - спочатку працювати прибиральницею, потім помічницею в пакгаузі (Жур., Вечір.., 1958, 207); Преса на чолі з «Правдою» є бойовою помічницею партії у боротьбі за створення матеріально-технічної бази комунізму (Ком. Укр., 5, 1962, 31); Давно вже занедужала помічниця начальниці, довго слабувала та оце недавнечко й померла (Н.-Лев., IV, 1956, 348).