Тлумачний словник української мови
ПОМАХАТИ, аю, аєш, док. 1. чим. Махнути чимсь у повітрі кілька разів. Зоня помахала хусточкою в себе перед носом (Л. Укр., III, 1952, 654); Варвара на прощання помахала Васькову рукою (Перв., Дикий мед, 1963, 335); // Махати чим-небудь якийсь час. Побачивши господаря й гостей, він [пес] приязно помахав хвостом (Гжицький, Опришки, 1962, 67).
@ Помахати сокирою (лопатою і т. ін.) - орудуючи сокирою (лопатою і т. ін.), виконувати яку-небудь роботу якийсь час.
2. розм. Док. до махати 2.