ПОЗНУЩАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Док. до знущатися. Вона шукає найменшої провини, щоб познущатися. Вона знає тільки одне - бити, бити в'язнів (Хижняк, Тамара, 1959, 187).

2. Наругатися, поглумитися з кого, чого-небудь. Ах, що б він зробив усім тим, хто познущався над його честю, над його людською гідністю!.. (Добр.,0чак. розмир, 1965, 40); Могилу придавили [опришки] зверху камінням і замаскували, щоб не знайшли її вороги та не познущалися над останками побратимів (Гжицький, Опришки, 1962, 187).