ПОЗЕЛЕНІТИ, ію, ієш. 1. тільки 3 ос. Док. до зеленіти 1. Його очі позеленіли й засвітилися (Коб., II, 1956, 148); Зібрані бульби слід на 10 днів розстелити під навісами з тим, щоб бульби позеленіли, від цього підвищуються їх насінні якості (Хлібороб Укр., 3, 1966, 23); Під ним [місточком] ще не висохли весняні калюжі - аж зацвіли, позеленіли (Мирний, І, 1949, 126); Солом'яний дах позеленів від їдкого моху (Коп., Вибр., 1948, 205).

@ В очах позеленіло див. око 1.

2. розм. Док. до зеленіти 3. Змінитися на обличчі. - Потім наш хутір спалили... матір теж... Як приїхав на пожарище батько, позеленів, заскреготав зубами і знову кудись-то майнув (Стар., Облога.., 1961, 18); Геть позеленіли [діти] вже, пообпухали, їсти, мабуть, дуже хочуть (Мик., II, 1957, 316).