Тлумачний словник української мови
ПОДАТКОВИЙ, а, е. 1. Стос. до податку; пов'язаний з розподілом і сплатою податків. Жодна країна в Австро-Угорській імперії не зазнавала такого економічного гніту, політичного безправ'я й податкових страхіть, як зазнавала їх Східна Галичина (Козл., Відродження.., 1950, 10); Податкові пільги; // Признач. для обліку, розподілу та сплати податків. Рябина i писар сидять при столі, на котрім табель податкова і інші книги урядові (Фр., IX, 1952, 48); Податковий реєстр.
2. Який відає розподілом або контролює збирання податків. Податковий уряд мстився на ній [громаді] при всякій нагоді і старався кождого громадянина знищити протизаконними податками (Март., Тв., 1954, 176); - Ви що хочете, щоб я одну суму записував у договір, а іншу виплачував вашому синові, щоб мати мене в руках, а потім першої-ліпшої хвилини продати податковому інспекторові? (Вільде, Сестри.., 1958, 152).