Тлумачний словник української мови
ПОВОРОТНИЙ, а, е. 1. Який служить для повертання чого-небудь. При складних рельєфах шляхів і великій протяжності ліній тяговий трос підвішується на підтримуючих роликах, на поворотах встановлюються спеціальні поворотні ролики (Наука.., 6, 1956, 22).
2. перен. Який докорінно змінює щось; переломний. Великий Жовтень став поворотним пунктом в історії людства, в долі всіх народів нашої країни (Ком. Укр., 7, 1968, 5); Поворотний момент; Поворотний етап.
3. Який веде назад; зворотний. Олекса Петрович, переговоривши із Швачеком, негайно ж пішов у поворотну дорогу (Крот., Сини.., 1948, 382); // Який повертається назад. Поворотний поїзд.
4. мед. Який повторюється, відновлюється (про хворобу). Поворотний тиф.
ПОВОРОТНИЙ, а, е, рідко. Те само, що повороткий. - Все якісь не швидкі [наймички], не поворотні, не моторні... (Мирний, І, 1954, 74).