ПОБАЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до побачити. Перша хатина, побачена нами, До самої стріхи жаріла вінками (Нагн., Вибр., 1957, 27); // побачено, безос. присудк. сл. Хоча огонь побачено ще недовго до півночі, то й досі не вдалося вгасити його цілком (Фр., IV, 1950, 46).