ПЛАЗУН, а, ч. 1. див. плазуни.

2. перен. Той, хто по-рабському схиляється перед ким-, чим-небудь, догоджає комусь, принижується, вислужується перед кимсь. [Убийбатько:] Благородних шкідників я щось не знаю. Всі вони підлі, а плазуни - особливо небезпечні. Один псує машини, а другий - людські душі (Мик., І, 1957, 360); Легше вмерти людиною, ніж жити плазуном (Коз., Гарячі руки, 1960, 90).