ПИВКО, а, с., розм. Пестл. до пиво. Одні примостилися під вокзалом чай пити; другі розтеклись по халабудах пивком прохолодитися (Мирний, III, 1954, 263); [Самосад:] Давай, друг, пивка вип'ємо. Вгощаю (Корн., II, 1955, 281).