ПЕЧЕРИЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до печериця 1. - А хто любить грибки, А я печерички; А хто любить дівки, А я молодички! (Н.-Лев., II, 1956, 112); Поруч з печеричками розсілися рядком, мов братики з сестричками, піддубки під дубком (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 80); * У порівн. - А я не боюся бугая, - похвалився Митруньо, найменший від усіх. Стояв поміж хлопцями, неначе маленька печеричка (Март., Тв., 1954, 144).