ПЕРЕСІЧНИЙ, а, е. 1. Який не перевищує середнього рівня; не гарний і не поганий; посередній. Задовольнятися пересічною, посередньою поезією - це значить не поважати читача, його зрослих естетичних смаків (Літ. Укр., 29.V 1962, 3); // Який нічим не виділяється; звичайний, рядовий. "Глитай".. Кропивницького здобув собі право громадянства аж після довгої і завзятої боротьби з забобонами - не пересічної публіки, а якраз найінтелігентніших українських представників (Фр., XVI, 1955, 113); Все в Юджіна було, як у пересічного німецького парубійка (Загреб., Європа 45, 1959, 105).

2. Середній, одержаний шляхом поділу загальної суми кількох величин на їх кількість; типовий, нормальний для даної групи явищ. Пересічна теплота згоряння [болтиських сланців] становить 3000 кілокалорій на один кілограм палива (Знання.., 10, 1965, 5).


ПЕРЕСІЧНИЙ, а, е. Який пересікається з чим-небудь. Ніхто не стане заперечувати проти прямих вулиць у новому селі. Більше того, дві прямі вулиці, як дві пересічні координати, навіть обов'язкові (Довж., III, 1960, 90).