ПЕРЕГЛЯНУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до переглянути. Один [корінець] скидається на другий, один такий, як другий, так наче всі ті переглянуті вже купи були одним довгим, безконечним корінцем (Коцюб., І, 1955, 208); Весь світ завалений.. ще не переглянутими (!!!) книжками (Л. Укр., V, 1956, 313); // переглянуто, безос. присудк. сл. - Подивимось ще по других хатах. Треба, знаєте, щоб усе було переглянуто... (Мирний, IV, 1955, 383).

2. у знач. прикм. Який переглянуто. Неясно пригадалися найкращі героїні перечитаних романів, переглянутих кінофільмів (Ле, Міжгір'я, 1953, 15).