ОСНАЩЕНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до оснастити. Чудесні діла нашого народу на неозорих його полях.., в глибинах оснащених новою технікою шахт і рудників, у світлих його містах і селах (Рильський, IX, 1962, 185); Київська ГЕС - перша в радянському гідробудівництві станція, оснащена горизонтальними турбінами (Знання.., 6, 1965, 23); // оснащено, безос. присудк. сл. Траулер оснащено найновішим навігаційним устаткуванням (Рад. Укр., 16. IX 1962, 1).