ОПОВІЩЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. оповістити, оповіщати. Я боявся, що й останньої ночі Аракеліяна не оповістять про помилування. Саме з цієї причини я так домагався дозволу особисто брати участь у цьому оповіщенні (Кулик, Записки консула, 1958, 100).

2. Письмове повідомлення про що-небудь. - Мені припоручено.. обдивитися.. виноградники, щоб запевнитися, чи вільні вони від філоксери. Ви дістали моє оповіщення? (Коцюб., І, 1955, 198); По кількох днях мені на стіл мовчки поклали оповіщення про збори (Мушк., Серце.., 1962, 229).