ОПАЧИНА, и, ж., діал. 1. заст. Весло. Чубаті запорожці, м'язисті, просмолені смолою і просолені морськими хвилями, гребли здоровезними опачинами й співали (Довж., І, 1958, 266).

2. В'язка хворосту або очерету. Треба опачини - мостити греблю (Сл. Гр.).