ОБМІРКОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМІРКУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Те саме, що обдумувати. Вона .. пройшлася по покою, немов обмірковуючи щось, а потім знов стала переді мною (Фр., IV, 1950, 294); До самого Києва Захар не переставав обмірковувати свою зустріч з Людмилою (Ле, Право.., 1957, 93); Була ся наймичка людина розсудливая: все обміркує, усе виважить (Вовчок, VI, 1956, 220).

2. Детально розглядати, розбирати що-небудь, обмінюючись думками, враженнями і т. ін. Коло крамниці гурток людей - гаряче обмірковують справу (Вас., III, 1960, 325); Слідом за возом пішли комсомольці, жваво обмірковуючи, де саме вибрати місце для кіно (Шиян, Баланда, 1957, 195); На партійних зборах обміркували найважливіші питання бойової та агітаційної роботи (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 757).