НЕЦЕНЗУРНИЙ, а, е. 1. Який не відповідає вимогам цензури, заборонений нею. Були [у Т. Шевченка] такі твори, які, незважаючи на релігійну зовнішню оболонку, лишалися творами нецензурними, підпільними (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 589).

2. перен. Непристойний, грубий. Ми сидимо, палимо цигарки, розповідаємо нецензурні анекдоти, а потім, багатозначно перезирнувшись, на всі груди регочемо (Кол., На фронті.., 1959, 15).